Розташований серед приватного сектору, в красивому та затишному парку і зараз є перлиною передмістя Бродів. Споруджений у 1909 році, палац має два поверхи, другий поверх  мансардного типу. Головний вхід у палац оздоблений колонадою на яку спирається великий балкон. На фронтоні знаходився геб родини – Leliwa (Леліва), а зараз герб України. Зі сторони парку споруда має додатковий цокольний напівпідвальних поверх, в якому розташовувалися господарські приміщення.

І парк і сама споруда перебувають і хорошому стані. Не зважаючи на солідний вік палац зберіг автентичне фасадне оформлення. Фігурною ліпниною і балконом можна помилуватися і зараз. А інтер’єр в середині палацу, часів Ташкевичів, не зберігся, хоча вцілів під час Першої світової війни. Те що не зробила війна зробили комуністи, вони вивезли та зруйнували всі предмети розкоші та побуту помістя.

За палацом, в парку знаходиться став, на березі якого стоїть альтанка. В 2015 році в ставу води не було. Перед палацом розбиті квіткові клумби, є і невеликий фонтан, по середині якого стоїть кам’яний олень. Спорудив родове помістя граф Антоній Владислав Олександр Ташкевич (Antoni Władysław Aleksander Tyszhiewicz) (1865-1941), що народився в Саксонії, та переїхав з батьком у Броди в кінці XIX століття.

Тут у Бродах у Антонія народилася донька Марія, а після 1913 року, син Антоній     ( Antoni Tyszhiewicz) доля якого, з приходом московитів,склалася трагічно. Він, разом з дружиною та доньками був вивезений в СССР де родина зникла. Скоріш за все вони були закатовані в Сибіру. Марія Ташкевич (Maria Tyszhiewicz) (1913-1997), коли прийшли варвари, вже не проживала в Бродах і дожила до старості в Щецині. Зараз в палаці розташувався держлісгосп «Броди», через що, помістя знаходиться в доглянутому стані.