ПІДГІРЦІ. ЗАМОК. (1635-1640)/(2009р).
Замок в селі Підгірці розташований на високому пагорбі.
Палац збудовано у 1630-1640 роках за проектом французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана.(Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (бл. 1600—1673). Будував замок італієць Андреа дель Аква. Замовив проект палацу-замку коронний гетьман Станіслав Конєцпольський (Stanislaw Koniecpolski) (1592-1649р.).
Будівля спирається на високий цоколь з наріжними бастіонами. Всередині бастіонів розташовані каземати, що виходять у внутрішній двір. З зовні замок оточували земляні вали, широкий рів, а перед головним фасадом і зараз височить широка еспланада. Будова в плані квадрат стороною в сто метрів. Замок є одним з найкращих європейських зразків ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Вимощена кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменю сторожові вежі-кавальєри.
На першій терасі, що одразу позаду замку, був розбитий величезний квітник. На наступній терасі розмістився великий сад, що зберігся до нині. Дерева старанно доглядалися і підрізалися і зараз вони мають чудернацьку форму крони. На рівні першої тераси збереглися і муровані бесідки, та стіни, що оточували тераси. Можна лише додати, що будова і зараз вражає красою, архітектурною витонченістю, пишнотою стилю, продуманістю архітектурних деталей.
Замок зазнавав руйнувань у 1649 році під час Визвольної війни українського народу, турецької навали в 1688 році, та від нападів татар. В 1720 році замок, разом з навколишніми селами купує Станіслав Жевуський (Stanislaw Mateusz Rzewuski) (1662-1726), гетьман коронний, воєвода подільський з 1726 року. В 1728 році, його син, Вацлав Жевуський (Waclaw Piotr Rzewuski) (1706-1779) розпочинає перебудову і відбудову замку.
Раніше замок був двоповерховий, по боках і в центрі знаходилися триповерхові павільйони і вежі. Під час відбудови між вежами було споруджено додаткові приміщення та дахові перекриття, добудовано сходи і портики. Саме такий вигляд замок зберіг до нашого часу. З Олеського замку сюди перевозять цінні речі та твори мистецтва. За Северина Жевуського (Severyn Rzewuski) (1744-1811) замок, через часту відсутність власників занепадає, цінності розпродуються управителем Ремішевським. Вацлав (Waclaw Rzewuski) (1784-1831) зібрав у замку велику колекцію картин та зброї.
В 1833 році в замку поселяється Леон Жевуський (Leon Rzewuski)(1808-1869), син Вацлава.
Він відновлює замок, систематизує та поповнює колекцію мистецьких творів, та перетворює замок у музей. У Леона не було дітей, тому він передає замок у власність князю Євстахію Сангушко (Euastachy Stanislaw Sanguszko) (1842-1903) за умови, що той відреставрує будову. Князь Сангушко в 1867-1903 роках проводить реставрацію замку.
Під час Першої світової війни в 1915 році, московська армія пограбувала замок і вивезла цінності. Частину цінностей, перед наступом росіян, князь Роман Сангушко (Roman Wladyslaw Sanguszko) (1901-1984) встиг вивести в Польщу, де вони зараз зберігаються у окружному музеї в Тарнові. Цінності, що були вивезені в Славуту, пропали.
А грабувати було що. Вражав красою, багатством і пишнотою інтер'єр палацу. Кожен зал мав свою назву: "Китайський", "Зелений", "Лицарський","Дзеркальний", "Золотий", у відповідності до стилю інтер’єру. В палаці була велика колекція картин. Приміщення прикрашали цінні породи дерев, вишукані меблі, каміни, багата позолота, дзеркала, кришталь, срібло, фарфор, величезна колекція зброї, велика бібліотека. До 1939 року в палаці діяв приватний музей князя Сангушко, де можна було оглянути цей королівський палац. В 1646 році цей замок відвідував польський король Владіслав IV.
Після приходу в 1939 році комуністів, в замку продовжує діяти музей, як філія Львівського історичного музею. Та в 1945 році залишки цінностей палацу було пограбовано вже військовими Зборівського гарнізону. А від так, як не було вже що оглядати, то музей закрили в 1947 році. В 1949 році, в залах замку відкрили туберкульозний санаторій. В 1956 році велика пожежа знищила все, що не змогли винести раніше. Та замок знову відреставрували, (скоріше відновили) та розмістили санаторій для хворих. Лише в 1997 році хворих відселили і розпочалася перманентна реставрацію замку.
Замок в Підгірцях був Версалем в фільмі "Три мушкетера". Також тут знімали фільми: "Богдан Хмельницький", "Потоп", "Дике полювання короля Стаха", "Помилка Оноре де Бальзака". В замку і справді гостював Оноре де Бальзак, проїздом у Вінницю.
-1630-1640 р.р. - будівництво замку,
-1649 р. - замок зазнав руйнувань під час Визвольної війни,
-1688 р. - руйнація замку турецькими військами,
-1728 р. - відбудова, перепланування і замку Вацлавом Живуським,
-1949 р. - розміщення в замку туберкульозного санаторію,
-1956 р. - велика пожежа в замку,
-1997 р. - початок реставрації замку.
-Ґійо́м Левассе́р де Бопла́н (фр. Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (бл. 1600—1673), французький інженер і військовий картограф, з початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі, переважно на території України. Ґійом Левассер де Боплан родом з північної провінції Франції Нормандії. Один з Левассерів, ймовірно, батько Ґійома, придбав від дворян Вінефей (Vinefay) маєток Боплан (Beauplan), чим і поклав початок утворенню нової дворянської лінії Левассер де Боплан.
-Андреа дель Аква-(*1584-н/в)-військовий інженер і архітектор. Народився в Венеції. в 1609 році переїхав до Польщі, працював на Україні у шляхтичів як будівничий укріплень. Відбудував костел в Замості (тепер Польща) після пожежі в 1633 році, брав участь в будівництві укріплень в Бродах, керував будівництвом замку в Збаражі, та Ягільниці.
-герб Кривда (Krzywdа)- родини Жевуських,
-Вацлав Жевуський (Waclaw Rzewuski) (1784-1831), - мав призвісько Емір, мандрівник, сходознавець, знавець коней, займався алхімією. Після Третього поділу Польщі виїхав у Відень де отримав елітну освіту. Навчився арабського і турецького. Заклав журнал "Mines де l'Orient", видаваний у Відні в 1809-1818 роках. Був членом Наукового Товариства в Getyndze, Академії Наук в Мюнхені і членом кореспондентом Товариства Приятелів Наук у Варшаві. Служив у війську австрійському. Бився під Aspern в 1809, як підпоручик в полку гусарів M. Kienmayera. Пізніше в полку уланів Schwarzenberga дослужився ступеня ротмістра. Звільнений у відставку в 1811 році. Зібрав у замку велику колекцію картин та зброї.
-Леон Жевуський (Leon Rzewuski) (1808-1869) - син Вацлава, мистецтвознавець, перетворив замок у музей, упорядкував та систематизував твори мистетва, колекцію зброї, відновив та повернув деякі цінності у замок.
-Семе́н Палі́й (Гурко Семен Пилипович) (1640-1710) — полковник білоцерківський (фастівський), керівник національно-визвольної боротьби українського народу проти польської влади у Правобережній Україні в кінці XVII-го на початку XVIII століть. Народився у Борзні (тепер Чернігівська область) в козацькій родині. Вчився у Києво-Могилянській Колегії. В 1699 польський сейм ухвалив ліквідувати козаччину, що стало однією з причин розгортання національно-визвольного повстання під проводом Семена Палія в 1702-1704 роках. В 1705 за наказом московського царя Пьотра І був засланий до Сибіру, в Тобольськ. Після виступу Івана Мазепи проти влади московитів, в 1709 році, С.Палія було повернуто з заслання і призначено полковником Білоцерківського полку. Помер у січні 1710. Похований у Києво-Межигірському монастирі.
Підгірці - село Бродівського району, Львівської області. Розташоване на схилі гір Вороняків, за 24 км від Бродів, та за 2 км від траси Львів-Київ, з населенням приблизно 1400 чоловік. Під різними назвами поселення згадується у літописах за 1188 і 1233 роки та в «Слові о полку Ігоревім». Тут збереглися рештки стародавнього міста — городище, площею близько 160 га, оточеного системою земляних валів та ровів, загальна довжина яких становить приблизно 7 км. Це найбільша і найкраща пам'ятка руських фортифікаційних споруд. Земляні вали збереглися донині.