ПІДГІРЦІ. ЗАМОК. (1635-1640)/(2009р).

     Замок в селі Підгірці розташований на високому пагорбі.

Палац збудовано у 1630-1640 роках за проектом французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана.(Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (бл. 1600—1673). Будував замок італієць Андреа дель Аква. Замовив проект палацу-замку коронний гетьман Станіслав Конєцпольський (Stanislaw Koniecpolski) (1592-1649р.).

 

 

Будівля спирається на високий цоколь з наріжними бастіонами. Всередині бастіонів розташовані каземати, що виходять у внутрішній двір. З зовні замок оточували земляні вали, широкий рів, а перед головним фасадом і зараз височить широка еспланада. Будова в плані квадрат стороною в сто метрів. Замок є одним з найкращих європейських зразків ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Вимощена кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменю сторожові вежі-кавальєри. 

Замок на початку XX ст.
Замок на початку XX ст.

На першій терасі, що одразу позаду замку, був розбитий величезний квітник. На наступній терасі розмістився великий сад, що зберігся до нині. Дерева старанно доглядалися і підрізалися і зараз вони мають чудернацьку форму крони. На рівні першої тераси збереглися і муровані бесідки, та стіни, що оточували тераси. Можна лише додати, що будова і зараз вражає красою, архітектурною витонченістю, пишнотою стилю, продуманістю архітектурних деталей.

  Замок зазнавав руйнувань у 1649 році під час Визвольної війни українського народу, турецької навали в 1688 році, та від нападів татар. В 1720 році замок, разом з навколишніми селами купує Станіслав Жевуський (Stanislaw Mateusz Rzewuski) (1662-1726), гетьман коронний, воєвода подільський з 1726 року. В 1728 році, його син, Вацлав Жевуський (Waclaw Piotr Rzewuski) (1706-1779) розпочинає перебудову і відбудову замку.

Зелений зал палацу. 20 роки XX ст.
Зелений зал палацу. 20 роки XX ст.

Раніше замок був двоповерховий, по боках і в центрі знаходилися триповерхові павільйони і вежі. Під час відбудови між вежами було споруджено додаткові приміщення та дахові перекриття, добудовано сходи і портики. Саме такий вигляд замок зберіг до нашого часу. З Олеського замку сюди перевозять цінні речі та твори мистецтва. За Северина Жевуського (Severyn Rzewuski) (1744-1811) замок, через часту відсутність власників занепадає, цінності розпродуються управителем Ремішевським. Вацлав (Waclaw Rzewuski) (1784-1831) зібрав у замку велику колекцію картин та зброї.

В 1833 році в замку поселяється Леон Жевуський (Leon Rzewuski)(1808-1869), син Вацлава.

Він відновлює замок, систематизує та поповнює колекцію мистецьких творів, та перетворює замок у музей. У Леона не було дітей, тому він передає замок у власність князю Євстахію Сангушко (Euastachy Stanislaw Sanguszko) (1842-1903) за умови, що той відреставрує будову. Князь Сангушко в 1867-1903 роках проводить реставрацію замку.

Під час Першої світової війни в 1915 році, московська армія пограбувала замок і вивезла цінності. Частину цінностей, перед наступом росіян, князь Роман Сангушко (Roman Wladyslaw Sanguszko) (1901-1984) встиг вивести в Польщу, де вони зараз зберігаються у окружному музеї в Тарнові. Цінності, що були  вивезені в Славуту, пропали.

А грабувати було що. Вражав красою, багатством і пишнотою інтер'єр палацу. Кожен зал мав свою назву: "Китайський", "Зелений", "Лицарський","Дзеркальний", "Золотий", у відповідності до стилю інтер’єру. В палаці була велика колекція картин. Приміщення прикрашали цінні породи дерев, вишукані меблі, каміни, багата позолота, дзеркала, кришталь, срібло, фарфор, величезна колекція зброї, велика бібліотека. До 1939 року в палаці діяв приватний музей князя Сангушко, де можна було оглянути цей королівський палац. В 1646 році цей замок відвідував польський король Владіслав IV.

 

Рицарська зала палацу (20 роки XX ст.)
Рицарська зала палацу (20 роки XX ст.)

Після приходу в 1939 році комуністів, в замку продовжує діяти музей, як філія Львівського історичного музею. Та в 1945 році залишки цінностей палацу було пограбовано вже військовими Зборівського гарнізону. А від так, як не було вже що оглядати, то музей закрили в 1947 році. В 1949 році, в залах замку відкрили туберкульозний санаторій. В 1956 році велика пожежа знищила все, що не змогли винести раніше. Та замок знову відреставрували, (скоріше відновили) та розмістили санаторій для хворих. Лише в 1997 році хворих відселили і розпочалася перманентна реставрацію замку.

     Замок в Підгірцях був Версалем в фільмі "Три мушкетера". Також тут знімали фільми: "Богдан Хмельницький", "Потоп", "Дике полювання короля Стаха", "Помилка Оноре де Бальзака". В замку і справді гостював Оноре де Бальзак, проїздом у Вінницю.

ПРОГУЛЯНКА ЗАМКОМ

Хроніка подій

-1630-1640 р.р. - будівництво замку,
-1649 р. - замок зазнав руйнувань під час Визвольної війни,
-1688 р. - руйнація замку турецькими військами,
-1728 р. - відбудова, перепланування і замку Вацлавом Живуським,
-1949 р. - розміщення в замку туберкульозного санаторію,
-1956 р. - велика пожежа в замку,
-1997 р. - початок реставрації замку.

Історичні постаті доби

  -Ґійо́м Левассе́р де Бопла́н (фр. Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (бл. 1600—1673), французький інженер і військовий картограф, з початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі, переважно на території України. Ґійом Левассер де Боплан родом з північної провінції Франції Нормандії.  Один з Левассерів, ймовірно, батько Ґійома, придбав від дворян Вінефей (Vinefay) маєток Боплан (Beauplan), чим і поклав початок утворенню нової дворянської лінії Левассер де Боплан.

   -Андреа дель Аква-(*1584-н/в)-військовий інженер і архітектор. Народився в Венеції. в 1609 році переїхав до Польщі, працював на Україні у шляхтичів як будівничий укріплень. Відбудував костел в Замості (тепер Польща) після пожежі в 1633 році, брав участь в будівництві укріплень в Бродах, керував будівництвом замку в Збаражі, та Ягільниці.

-герб Кривда (Krzywdа)- родини Жевуських,

-Вацлав Жевуський (Waclaw Rzewuski) (1784-1831), - мав призвісько Емір, мандрівник, сходознавець, знавець коней, займався алхімією. Після Третього поділу Польщі виїхав у Відень де отримав елітну освіту. Навчився арабського і турецького. Заклав журнал "Mines де l'Orient", видаваний у Відні в 1809-1818 роках. Був членом Наукового Товариства в Getyndze, Академії Наук в Мюнхені і членом кореспондентом Товариства Приятелів Наук у Варшаві. Служив у війську австрійському. Бився під Aspern в 1809, як підпоручик в полку гусарів M. Kienmayera. Пізніше в полку уланів Schwarzenberga дослужився ступеня ротмістра. Звільнений у відставку в 1811 році. Зібрав у замку велику колекцію картин та зброї.

   -Леон Жевуський (Leon Rzewuski) (1808-1869) - син Вацлава, мистецтвознавець, перетворив замок у музей, упорядкував та систематизував твори мистетва, колекцію зброї, відновив та повернув деякі цінності у замок.

     -Семе́н Палі́й (Гурко Семен Пилипович) (1640-1710) — полковник білоцерківський (фастівський), керівник національно-визвольної боротьби українського народу проти польської влади у Правобережній Україні в кінці XVII-го на початку XVIII століть.  Народився у Борзні (тепер Чернігівська область) в козацькій родині. Вчився у Києво-Могилянській Колегії. В 1699 польський сейм ухвалив ліквідувати козаччину, що стало однією з причин розгортання національно-визвольного повстання під проводом Семена Палія в 1702-1704 роках. В 1705 за наказом московського царя Пьотра І був засланий до Сибіру, в Тобольськ. Після  виступу Івана Мазепи проти влади московитів, в 1709 році, С.Палія було повернуто з заслання і призначено полковником Білоцерківського полку. Помер у січні 1710. Похований у Києво-Межигірському монастирі.

ПІДГІРЦІ

       Підгірці - село Бродівського району, Львівської області. Розташоване на схилі гір Вороняків, за 24 км від Бродів, та за 2 км від траси Львів-Київ, з населенням приблизно 1400 чоловік. Під різними назвами поселення згадується у літописах за 1188 і 1233 роки та в «Слові о полку Ігоревім». Тут збереглися рештки стародавнього міста — городище, площею близько 160 га, оточеного системою земляних валів та ровів, загальна довжина яких становить приблизно 7 км. Це найбільша і найкраща пам'ятка руських фортифікаційних споруд. Земляні вали збереглися донині.