В 1584 році розпочато зведення кам’яних стін нового замку Острозькими. Будівництво було завершене в 1589 році. Онука князя Костянтина (Василя) Острозького, Єфросина, вийшла заміж за князя Олександра Заславського (Aleksander Zaslawski) (1577-1629). А їхній син, Владислав Домінік Острозький-Заславський (Władysław Dominik Zasławski-Ostrogski) (1616-1656), у 1642 році реконструював замок у Старому Селі, значно розширивши його площу до двох гектарів. Фортецю оточили глибоким ровом і валами. Ворота були оснащені ланцюговим мостом що піднімався на ровом. На найбільшій башті був розміщений герб Владислава Домініка Острозького-Заславського з буквами WDXOYZWSLS що означає: “Wladyslaw Dominik Xiąze Ostrogski y Zaslawski Wojewoda Sandomierski Lucki Starosta”.

Та в 1648 році замок було зруйновано українською армією Богдана Хмельницького під час Визвольної війни.

 Але Острозький - Заславський у 1649 році зводить нову фортецю. В той час було зведено красиві південні парадні ворота замку. Новий замок виконали у стилі пізнього ренесансу. Висота стін фортеці сягала 8 метрів, та завершувалася аттиком. Фронтони шести башт були прикрашені бароковою різьбою в камені, яка збереглася до нашого часу на східній вежі. Будівництво було завершене в 1654 році. Замок успішно борониться від навали турків у 1672 році, та постійних нападів татарських орд. У 1687 році власником Старого Села став Микола Стшалковський. В той час замок вже лежав у руїнах. Наприкінці XVII століття Старе Село переходить до Любомирських, а на початку XVIII століття новим власником села стає Адам Микола Синявський (Adam Mikolay Sieniawski)(1666-1726). Він відремонтував замок посилив його гарматами та пристосував під арсенал, який перед наступом шведів перевезли сюди зі Львова.

Палацовий корпус вже ніхто з нових власників не відновлював. Втративши в подальшому оборонне значення, фортеця руйнувалася та занепадала. По смерті Адама Миколи Синявського, в 1731 році замок переходить до Чарторийських, через другий шлюб доньки Адама Синявського, Марії–Софії Синявської (Maria Zofia Sieniawska) (1698-1771) з Августом Олександром Чарторийським (August Aleksander Czartoryski) (1697-1782), (воєвода руський з 1731 року), який мешкав у своєму маєтку і не цікавився віддаленою новою власністю, що далі занепадала.

З 1809 року Старе Село переходить у володіння Потоцьких, коли Ежб’єта Чарторийська (Elzbieta Czartoryska) (1736-1816) подарувала замок своїм онукам Потоцьким, від шлюбу її доньки Ежб’єти Любомирської (Elzbieta Lubomirska) (1755-1783) з Романом Ігнацієм Потоцьким (Roman Ignacy Potocki) (1750-1809). На території замку влаштовують пивоварню, потім винокурню, склади для збіжжя. Частину споруд розбирають на будівельні матеріали. У наступні роки в замку ніхто не жив і він стояв пусткою та руйнувався під плином часу, та від рук людських. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був четвертий ланцютський ординат, граф Альфред Антоні Потоцький (Alfred Antoni Potocki)(1886-1958).

Замок має форму неправильного п’ятикутника площею понад два гектари. Довжина стін фортеці складає більше 500 метрів. З шести башт до наших днів встояли лише три. Башти замку вищі за стіни, та завершуються білокам’яними аттиками. Найкраще збереглася східна башта, завершення якої виконане у вигляді корони і обрамлена ліпним та різаним орнаментом. З житлових приміщень збереглися південний та східний палаци. Аркади та переходи палаців ще є, а от стіни майже всі зруйновані. Оборонні стіни замку обладнані бійницями у три яруси та завершуються аттиком. Всю красу та велич замку можна побачити і зараз, не зважаючи на занедбаний стан фортеці. Вражають і масштаби фортеці.

 В 2007 році коштом української співачки Руслани замок було розчищено від дерев та кущів якими поросло подвір’я фортеці. У 2010 році замок передали в концесію на 49 років. Замок в Старому Селі - пам'ятка архітектури XVI-XVII століть.

-герб Леліва (Leliva)-родини Тарновських.
-Ян Амон Тарновський (Jan Amon Tarnowski) (1488-1561) – гетьман великий коронний (1527-1561), каштелян краківський з 1535р., руський воєвода з 1527р., засновник міста Тарнополь(Tarnopol) - Тернопіль.

-герб Топор (Topor)-родини Тенчинських.
-Станіслав Тенчинський (Stanislaw Teczynski) (1484-1550) – підкормчий сандомирський (1517р.), придворний польського короля, староста теребовлянський (1530-1549).

-герб Острожський (Ostrogski)-родини Острожських.
-Костянтин Василь II Острозький (1526-1608) — князь, воєвода Київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої. Походив з родини Острозьких, найбагатшого і найвпливовішого князівського роду України XVI-початку XVII століття. В 1560-х роках Острозький виступав за рівноправне входження Русі до складу державного утворення Речі Посполитої. У 1569 році він став сенатором. Був фактичним провідником Руси-України під час Люблінської унії 1569 року. В 1573-1574 роках був одним з можливих кандидатів на польський престол.

-герб Погоня Литовська (pogon Litewska)-родини Заславських-Острозьких,
-Владислав Домінік Заславський-Острозький, (Władysław Dominik Zasławski-Ostrogski) (1618-1656) - князь Владислав Домінік на Острозі Заславський граф на Тарнові (лат. Dux in Ostrog et Zaslaw Vladislaus Dominicus )- другий Острозький ординат (1621 - 1656), коронний конюший з 1636 року, луцький староста (1639 - 1656), сандомирський воєвода (1645 - 1649), краківський воєвода (1649 - 1656). Зібрав велику бібліотеку. Помер в 1656 році в Старому Селі у своєму замку. Похований в Тарнові. Залишив по собі великі борги.