В плані замок утворював овал з трьома оборонними вежами. Залишилась лише одна вежа. Поряд з вежею знаходилися житлові приміщення і в'їздна брама. Палац був двоповерховий, споруджений у ренесансному стилі, та мав вишукані галереї. В житлових приміщеннях і баштах був вхід в підземелля, про які ходять легенди. 3 південно-східної сторони замку була збудована замкова церква. У 1584 році замок відвідав француз Ф. Далейрац, який зробив опис замку:"Збудований з каменю на кілька високих поверхів і на дуже товстих та міцних мурах над містом на вершині стрімкої гори. Замковий двір прикрашений низкою галерей і багатьма іншими особливостями архітектури, замикає в собі прекрасну фонтанку, яка б'є джерелом чистої і холодної води”. На початку XVII століття Бучач переходить у власність Потоцьких. Дружина Станіслава Потоцького (Snanislaw „Rewera” Potocki) (1579-1667) Анна Могилянка (Аnna Mohyla)(1593-1665).

На той час замок був одним з найважливіших та найпотужніших східних укріплень Речі Посполитої. В XVII столітті замок пережив багато штурмів та облог. У 1672 році Бучач взяли в облогу орди татар та турків під проводом Магомета IV, але фортеця вистояла. В 1676 році фортецю зруйнували турки. Потоцькі відбудували замок з руїн, про що свідчить опис 1684 року. Далі Потоцькі перебралися в інший замок і фортеця почала занепадати, та втратила оборонне значення.

В 1772 році місто потрапило під володіння Австро-Угорщини, що прискорило занепад замку. На початку XIX столітті було дозволено розбирати замкові мури на будівельні матеріали, що перетворило твердиню в руїну. Що залишилось? Підземелля. Плани підземних ходів не збереглися, але згідно з легендами, підземелля старого замку тягнуться на велику довжину. Один із входів в підземелля розташований біля збереженої круглої башти фортеці. Через невеликий отвір у стіні, можна пройти підземеллям 15 метрів. Далі хід засипаний землею. Бучацький замок — пам'ятка архітектури всеукраїнського значення.

-герб Адбанк (Abdank) родини Бучацьких,

-Михайло Адваніц (Michal Adwaniec z Buczacza ) (н/в-1392) – з руського роду, достойник двору корівського, звільняв від литовських залог замки в Камянці, Червоно городі, Язлівці, за що отримав у власність Бучач і побудував там замок і костел. Його сини взяли назву роду Бучацькі (Buczacki) від назви міста.

-Яків (Якуб) Бучацький (Jakub Buczacki) (н/в-1541) – секретарь королівський в 1503р., єпископ Камянецький (від 1507р.), Холмський (1518р.), Полоцький (з1538 р.), староста равський. Останній з чоловіків роду Бучацьких.

-Ян Творовський (Jan Tworowski) (н/в-1547) – каштелян камянецький з 1519р.

-Син Яна, Андрій, воєвода подільський з 1543р., взяв для роду рерб Пилява (Pilawa).

-герб Пилява (Pylawa) роду Потоцьких,

-Станіслав Потоцький (Stanislaw “Rewera” Potocki) (1579-1667) – каштелян камянецький з 1628р., воєвода брацлавський з 1631р., подільський з 1636р., гетьман польний коронний з 1652р., гетьман великий коронний з 1654р., воєвода київський з 1655р., краківський з 1658р., староста галицький. Відзначився особливою жорстокістю в боротьбі з українцями під повстань за звільненя від польського панування. -Ганна Могилянка (Anna Mohyla) (1593-1665) – донька молдовського господаря, жінка Станіслава Потоцького в 1658-1661 роках.