Село Окопи розташовані  на скелястому півострові у межиріччі річок Збруч та Дністер у найбільш вузькому та найвищому місці. Будівництво розпочалося 25 березня 1692 року, за кошт коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яна Яблоновського (Stanislaw Jan Jablonowski) (1634-1702). Фортецю збудували за шість тижнів, не припиняючи робіт і зимою, та назвали Окопи Святої Трійці (друга назва: Блокада Кам'янця). Це був нерегулярний прямокутник, що складався з бастійних земляних валів, два з яких перерізали півострів від Дніста до Збруча. В поперечних валах розмістилися кам'яні брами: західна – Львівська, східна – Кам'янецька. Двоярусні брами збереглися до нині. В першому ярусі ворота, на другому - приміщення з бійницями. Між брамами 480 метрів.

У 1698 році в фортецю було стягнуто велике військо, у яке ввійшли козаки і німецька піхота для походу на Кам'янець. Та за Карловицьким миром 1699 року турки покинули Камянець та Хотин. В 1699 році Окопи одержують статус містечка та Магдебурзьке право від польського короля Август ІІ. Після вигнання турків з Поділля фортеця та містечко почали занепадати. Лише у 1711 році під загрозою нападу турецької та шведської армій замок готували до оборони, укріпили вали та збільшивши залогу. У листопаді 1768 році загони Барських конфедератів на чолі з Казимиром Пулаським (Kazimierz Michal Waclaw Wiktor Pulaski(1746-1779) перейшли Дністер і зайняли Жванець та Окопи, зробивши їх своїми оборонними постами. В1769 році повстання було придушене,Окопи були взяті штурмом. Напевно через ці подіє, сторожова башта що височить і зараз над берегом Збруча називають «баштою Пуласького».  

Після першого поділу Польщі у 1772 році Окопи переходять до Австро-Угорщини. За австрійської влади частину валів розібрали. У 1874 році, вже за польської влади, були відреставровані дахи над баштами, а в 1905 році коштом графа Мечислава Дуніна-Борковського та Польським товариством шанувальників старовини здійснено реставрацію Кам’янецької брами, про що свідчить напис на верхньому ярусі брами. Під час Першої світової війни росіяни, що захопили Поділля, мали намір з’єднати залізницею Кам’янець і Борщів. При цьому в 1915 році знищили частину валів фортеці. В міжвоєнний період в Окопах розміщувалася прикордонна польська застава, а одна з брам слугувала митницею.

-герб Прус (Prus) - роду Яблоновських.

-Станіслав Ян Яблоновський (Stanislaw Jan Jablonowski) (1634-1702) – коронний польний гетьман з 1676р., великий коронний гетьман з 1682р., каштелян краківський з 1692р., прихильник і активний учасник колонізації поляками Галичини, в 1683 році відзначився в битві під Віднем, заклав фортецю в Окопах, після смерті Яна III Собецького намагався здобути корону польську після смерті Яна III.

-Герб Сліпий ворон (Slepowron) – роду Пулаських. -Казимир Пуласький (Kazimierz Michal Waclaw Wiktor Pulaski (1746-1779) – один з чільників Барських конфедератів (1768-1772 р.р.), воював в Окопах, засуджений Московським урядом до страти, мігрував в 1772 році до США, де служив офіцером у війську Дж. Вашигтона, загинув в бою в 1779 році. Францішек Пуласький (Franciszek Ksawery Pulaski (1743-1769) – член Барської конфедерації, воював в Окопах, засуджений Московским урядом до заслання в Сибір, вбитий в 1769 році московитами. Антоній Пуласький (Antoni Pulaski) (1747-1813) - член Барської конфедерації, воював в Окопах, засуджений Московским урядом до заслання в Сибір, де і помер в 1813 році.