Склепіння всередині, та сьомий ярус викладені з цегли. Башта, разом з замком, входила у оборонний пояс міста. В 1612 році до неї прибудували монастирський храм домініканського ордену, поруч звели кляштор і господарські будівлі монастиря, деякі з них збереглися до нині. Це сталося коли син Константина Януш перейшов у католицьку віру. Храм був також оборонний. Товсті стіни мали бійниці у два яруси, для гармат і стрілецької зброї.

В XVIII столітті верхня частина башти була перебудована архітектором Е. Жебером під дзвіницю, деякі бійниці були перероблені під вікна. Четвертий ярус облаштований великими вікнами під дзвони з виступаючими карнізами. Під час совєтів костел передали московській церкві. Не зважаючи на обстріли у Першу і Другу світову війну, башта перебуває у доброму стані. Унікальна і неповторна споруда.